Востаннє на повноцінному пластовому таборі я був кілька років тому. Життя у столиці вносить корективи у плани й часто, з превеликим небажанням, змінює пріоритети. Таки дочекався можливості провести кілька днів під Києвом на окружному пластовому таборі. Про легенду й задум цьогорічної оказії №1 у пластовому житті напишу згодом в наступному пості (бо цих вихідних знову їду до діток), а наразі кілька фото й невеликий екскурс у пластове життя :).
Друга частина допису Київський окружний пластовий табір. Візит №2
Офтоп для пластунів: 209 фото архівом можна викачати за лінком, який знайдете в самому низу цього поста.
"Лісові Чорти" читають гутірки з табірництва. Гутірка = неформальна пластова бесіда з метою навчання. Табірництво = як правильно організувати табір, які споруди мають бути, як зробити кухню, тубзік і т.д.
Дівчата добре слухають :)
Ми ("Лісові Чорти": Іван з Ксенею, Вадим і я) приїхали на 3 дні вихідних, які випали якраз на День конституції. Зазвичай ми сильно відрізняємось від інших, але цього разу особливо підкреслили відмінність гамаком :).
Хлопці ставлять щоглу. Щогла - одна із таборових споруд, на яку чіпляють прапор чи знамено.
Ще один юний і потенційний член куреня "Лісові Чорти" - Андрій. На таборі він бунчужний - дуже серйозний мужчина з мільйоном обов'язків, основним із яких є забезпечення функціонування всього табору. Справа - комендант. Комендант - людина №1, яка все організовує і скеровує інших.
Це юнацький курінь.
Старшина - це здебільшого старші пластуни (або старше юнацтво), які допомагають проводу власне робити табір.
Учасників більше 120-ти. У станиці Київ, за інсайдерською інфою, близько 600 пластунів всього (разом із новацтвом, сеньйорами та іншими :).
Подруга писар читає наказ. У віданні писаря вся паперова робота + купа організаційних штук.
Андрій Лузан з ОЗО (Орден Залізної Остроги). Він - гетьманський скоб (найвищий пл. ступінь), а заодно й керує станицею (осередком організації) в Києві.
Поки не збудували щоглу, хорунжі тримають прапор під час відкриття табору, відкриття/закриття таборових днів тощо. Упродовж цього процесу всі співають пластовий гімн, гімн Закарпатських/Київських пластунів тощо.
На таких оказіях серед іншого відбуваються урочисті штуки, як, наприклад, прийняття юнаків в курені, заприсяження, переведення на вищий ступінь тощо. Нижче зв'язковий одного з юнацьких куренів в'яже хустину на шию юнака. Це означає, що відтепер хлопець - повноцінний член куреня.
Складання пластової присяги aka "заприсяження" - це свого роду переломний момент у житті кожного пластуна, бо він пов'язує його з організацією, водночас урочисто й при всіх говорить приблизно такі слова:
"Присягаю своє честю (далі 3 головних обов'язки пластуна)
- Бути вірним Богові та Україні;
- Допомагати іншим;
- Жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу (пластовий закон - 14 приписів, яким добрий пластун мав би бути і до чого повинен прагнути)..."
Щойно "підвищений" пластун тепер має ступінь розвідувача. Якщо здасть Третю пробу (на кожний ступінь є комплекс теоретичних і практичних завдань, які треба реалізувати), отримає ступінь "пластун-скоб", а це - ну дуже вже серйозно :).
Старшина отримує подарунки
Перед ватрою, коли всі учасники табору сідають довкола вогню й співають пісні, грають в пластові ігри, провід влаштував імпрезу з піротехнікою :).
Курінні підпалюють смолоскипи, аби ними запалити загальну ватру.
Упродовж того дійства співають пісні...
...влаштовують імпрези (короткі виступи).
А ще в нас на таборі була тваринка-резидент. Гусак "Дональд".
В одному з Трьох головних обов'язків пластуна написано, що пластун - вірний Богові й Україні. При чому вірність богові - неконфесійна. Буває, що на таборах є грекокатолики, православні й католики, а є й ті, які мають "особливе" ставлення до релігії. Ніхто за горло приводити на службу тебе не буде, але умови для релігійного виховання на таборах створюють.
Паркінг :)
Сходив у поле пофотографувати хмарки
Аби на ватрі мати що співати, є гутірки зі співів. Пластуни взагалі багато співають, а в репертуарі точно кілька десятків українських (повстанських, стрілецьких, бурлацьких........) пісень.
Тотем. Чуваки невдало спиляли дерево, тому підкоригували вигляд пенька і вийшло шось таке :).
Попросили випиляти з фанери коло. Випиляли, але й залишили вотермарк на згадку :).
І знову містер бунчужний із зеленою хусткою Лісовочортівського прихильника.
"Форма" пластуна називається одностроєм. По ньому можна сказати дуже багато про власника. Наприклад, на яких таборах упродовж останніх двох років він/вона був, з якого куреня/гуртка, складав присягу чи ні, ступінь тощо.
Портретики усміхнених нижче
75 у червоному квадратику означає, що юнак із 75 куреня. Сильветка (біле коло із зображенням тваринки) ідентифікує гурток, в якому юнак/юначка.
У жовтій кофтинці з капелюхом - то я. Маю гутірку.
Купала за тиждень, але вінки вже почали плести
Мене часто просять розказати про "Пласт" і завжди лаконічно це зробити малореально. Стиль життя, навики, які здобуваєш (насамперед, це - скаутська організація, побудована на принципах британського скаутського руху), життя в природі, спілкування, знайомства, ватри, гітари, мандрівки і ще купа інших різних речей створюють атмосферу, з якою стільки років підряд хочеться ідентифікуватись :).
Цими вихідними планую втрапити на табір знову, а тому за кілька днів буде новий пост.
Друга частина допису Київський окружний пластовий табір. Візит №2
Друга частина допису Київський окружний пластовий табір. Візит №2
Blogger Comment
Facebook Comment