Archive for 12/24/12

Блог переїхав. Відтепер за оновленнями стежте за адресою artemioz.info

This blog has moved to a new location. For updates please see artemioz.info

- Їдемо в Кутаїсі, але дорогою заскочимо в Горі

- Та що в тому Горі робити? На Сталіна дивитись? Він що, дід мені, аби на нього дивитись?

- То може завезете нас ще кудись аби пофотографувати трохи?

- Ви були в Мцхеті? Ви не були в Мцхеті? Ну тоді їдемо туди...

Діалог з водієм, який віз нас з Тбілісі на вечірній рейс WizzAir у новозбудований і нещодавно відкритий аеропорт у Кутаїсі. Це третій, після столичного і батумського міжнародний аеропорт у країні. Все б ок, проте відкрили його зарано. Всюди висять дроти, розкидані відра з вапном, великі частини обшивки взагалі відсутні тощо. Було дивно як відкривали недобудовані стадіони під час Євро в Україні, але коли кран тримає дах - це одне, але зовсім інше - аеропорт, який на стадії "почали робити". У будь-якому випадку, добре що є такий, бо завдяки українському лоукосту в Грузію можна долетіти за дуже невеликі гроші. Але це оффтоп.

Храм (уточнити)

Ідея поїхати на батьківщину батька народів товаріща Сталіна нас після резолюції водія-грузина залишила, тому на 40 хв поїхали в Мцхету - гарне маленьке місто за 10 км від Тбілісі. До речі, в Горі у 2010 році демонтували пам'ятник Сталіну, але музей досі лишили. А ще кажуть, ми не можемо дати собі ради з "національними героями Союзу"...

Оскільки довго часу ми не мали, то й побачити змогли не так вже й багато.

Інколи, читаючи газети чи сайти, думаєш собі "ого, Грузія на років 10 нас випередила". Дивуєшся, як швидко країна могла морально відійти від часів Шеварнадзе, совку, Росії, зрештою. А які реформи вони зробили! Чиновники в скляних кабінетах, а паспорти видають за 5 хвилин. Згоден, це величезний плюс і нам до нього ще ойой як далеко. Але, декілька моїх суб'єктивних приземлених візій, а не високих розмишлізмів над складними темами:

На вулицях у Тбілісі повно жебраків (у нас їх теж чимало, тому нічого дивного)
Будинки у столиці напіврозвалені, проте BMW X5 чи щось подібне у дворі - це нормально
Дороги в країні загалом як Львів-Івано-Франківськ, часами й гірші, але аж ніяк не європейські
Правила дорожнього руху - це не більше книжечки, яка продається в книгарнях, але в жодному випадку не імператив. НІХТО жодного разу не зупинився на зебрі, навіть славнозвісна поліція! Швидкість - величина умовна, тому, наприклад, на серпантинах є нормально, коли одна машина їде 120, інша, яка її обганяє на суцільній смузі, відповідно, швидше, третя, яка їде назустріч з глухого повороту теж не особливо переймається знаками. Але це все на підйомі і аварійно небезпечній ділянці. На шосе патруль їздить на новеньких Шкодах і часом зупиняє порушників, виписуючи захмарні штрафи, але це все одно мало кого хвилює.

У магазинах 80% українських товарів - від майонезів, сирків, олії до чернігівського і... туалетного паперу!
Поїсти в центрі столиці в недешевому ресторані можна за 50-60 грн (поїсти - буквально дуже наїстися)
У кафе/ресторанах грає російська музика! Я ж то думав, що після недавньої війни грузини не люблять росіян взагалі, але як виявилось, не люблять вони президента
Не зустрів жодного грузина, який би добре сказав про Саакашвілі. Натомість, обзивали доволі негарними словами, хвалили Іванішвілі і пророкували Грузії світле майбутнє після того як відкриють кордон з Росією. Ключовий меседж - що нам з того, що він забрав гроші у великого бізнесу, який потім його й посунув, якщо в нас 60% людей не працює? Нема за що жити людям, а в нього кращий літак ніж в Обами, купа вертольотів, чималий автопарк і 50 машин охорони... Я, щоправда, перепитав про якого президента йдеться - відповідь - Саакашвілі. Очевидно, про дещо грузин прифантазував, але рівень життя візуально там нижчий за очікуваний.
Про дружність і гостьовитість населення наслухався - швидше так ніж ні. Без неприємних моментів не обійшлось, але загалом вони більш відкриті ніж українці.
Все ж досить непогане вино

Оновлений текст ось тут.

Я не фанат Гаррі Поттера. Ні, все ж, мабуть, фанат. Хоча, чи можна називати фанатами людей, які перечитали всі книжки і передивилися всі фільми про ГП? Мабуть ні, бо таких знайдеться близько мільярда, та й відбирати почесне звання в тих, хто спить в мантії Гриффіндора, під ліжком - Німбус, а, власне, ліжко в коморі під сходами, не хочеться. Тому ні, я не фанат Гаррі Поттера, а просто люблю кіно і, як і більшість кого я знаю, перечитав всі 7 книжок.

Не втримався - поїхав у Стратфорд, де є студія Warner Brothers, здається, найбільша у Великобританії. До 2013 року там будуть артефакти, які використовували при зйомці всіх 8-ми фільмів - оригінали одягу акторів, меблі, більше того - автобус, будинки, велика зала Хогвартсу, гіпогрифи, Добі, цілі вулиці й мости... словом, все, що було у фільмі. Направду, то все дуже вражає. Це своєрідний highlight поїздки. Пізніше, як я собі підозрюю, ту всю експозицію перевезуть у Флориду, де збудували ціле містечко про ГП, але поки що британці стягують немалу кількість фунтів за те, аби побути там, де творилися фільми за мотивами книжки, яка неабияк вплинула на моє покоління.

Застерігали не знімати для публічного використання, до речі.

У мене залишався один вільний день, який планував провести в British Museum і National Gallery в Лондоні. У лише одному відділі Британського музею присвяченому, наприклад, Єгипту чи Індії, можна провести не один день, не говорячи вже загалом про один з найбільших у світі музеїв як такий. Більшість музеїв Її Величності - безкоштовні для відвідин, а тому кожен на власні очі може побачити скарби світу, різними шляхами завезеними у Велику Британію у часи колоніалізму. Власне я обмежився експрес-туром музеєм і галереєю на Трафальгарській площі днем раніше, а тому ввечері в хостелі перечитував форуми з надією знайти корисну інфу і пораду а-ля "куди на день можна поїхати з Лондону". Врешті, зупинився на Брайтоні. Якщо вірити Вікіпедії, а їй не вірити немає підстав, Брайтон - це одне з міст, де влітку на березі Англійського каналу (у Франції його називають Ла-Маншем), засмагають британці. На морі восени, та ще й в Англії, бути не доводилось, а тому з-поміж не менш привабливих альтернатив, як то Бат, Віндзор, Стратфорд і т.д., зупинився на цьому. І не пошкодував! Принаймні привіз декілька гарних кадрів, а ще дуже змерз, мало не втопив планшет і познайомився з кількома цікавими людьми...