Enrico (19:55:05 21/08/2010)
- їдемо завтра на день
- виліземо на хомяк
- і ввечері спустимось

Jovtiychok (19:55:20 21/08/2010)
а ми вспіємо?

Enrico (19:55:24 21/08/2010)
- чого нє
- там недалеко
- маршруткою поїдемо назад

Jovtiychok (19:57:40 21/08/2010)
- хмммм
- впринципі можна


Ось так суботнім вечором і вирішили піти з колишньою однокласницею Настею на деньок в гори. Добре, що з Коломиї до Татарова маршруткою їхати трохи менше двох годин (і це при тому, що вона зупиняється мало не біля кожної хати…). Дешевший і, як на мене, кращий варіант доїзду – поїзд виправдав би себе, якби розклад коломийського раховоза (Коломия-Рахів) не змінили. Тепер він їде не о 8, як колись, а в 9.30: з Делятина франківський і коломийський поїзди вже їдуть як один. Зрештою, вибір такого способу доїзду виправдовув себе, оскільки не хотілось розтягувати те діло, а автобус Коломия-Мукачево з Коломиї відправлявся о 7.05 і водій любязно погодився зупинитись на роздоріжжі до Буковеля (куди нам власне і треба було, бо стежка за менш ніж кілометр від розвилки). Крім того у нас було по малому рюзкаку, який не викликав відчутного дискомфорту у пасажирів маршрутки та й у випадку доїзду поїздом довелось би ще кілометрів з 7-8 йти дорогою від залізничної станції.




Не пішов би вже вкотре на г.Хом’як якби не нюанси: хотів ще хоча б раз цього літа вийти на якусь гірку, знайшов у неті опис одноденного аналогічного походу на Хом’як і водоспад Гук у журналі «Карпати» (який був актуальним, бо описаним і одночасно найлегшим і найпопулярнішим маршрутом на гору я ще не йшов) і, звісно, знайшовся компаньон!, яких постійно не вистачало впродовж більш ніж місяця вдомасидіння і нічогонеробіння. Цей відрізок маршруту мав бути завершальною частиною походу минулотижневої давності на Довбушанку, Малий Горган, Синяк і т.д.


Зустрілись на автостанції в Коломиї перед 7-мою ранку і сіли (чи точніше стали) в маршрутку і так стояче їхали 2 години :). Без проблем знайшли стежку, марковану жовтеньким (201 загальнодоступний), пішли нею. Було б нецікаво йти серпантином і згаяти купу часу, а тому вирішили скоротити і пішли навпростець. Вже менше ніж за дві години снідали бутербродами з огірками із домашньої грядки на полонині Хом’яків. Там був двічі взимку, але чомусь тоді не усвідомив, що місце просто прекрасне для якогось «матрасного» відпочинку. Недалеко є джерело, то не заповідна зона (відповідно палити вогонь ніхто не забороняє), а краєвиди варті того аби на них дивитись 2-3 дні підряд. Крім того, цей варіант ідеальний для тих, хто вперше в горах, бо можна влаштувати ненапряжні мандрівки на Хом’як чи Синяк і Малий Горган, а потім повернутись. На Хом’як не особливо важко лізти та й недалеко. Як і взимку, влітку підйом з полонини забрав менше півгодини. Мав, як мені здається, непогану ідею сходити ще й на Синяк, позаяк часу залишалось достатньо (на вершині Хом’яка були рівно о 12.00), але як завжди, тверезо співставивши бажання з можливостями, вирішили йти до водоспаду. До нього йшли трохи збиті з пантелику описом в журналі, але здоровий глузд і мапа вивели до асфальтованої дороги (якою пан екс-президент їздить до своєї карпатської резиденції). Дорогою до водоспаду людей і машин як паломників до святого місця. Сам Гук не такий вже й імпозантний, як думалось. Але то певне від кількості людей, які не соромились купатись і фотографуватись...

Міст через Прут за лісництвом перейшли коли на годиннику була майже 5-та вечора. Маршрутку до Коломиї довелось чекати ще годину, але очікування компенсувалось враженнями від короткої, але насиченої мандрівки.

Попри те, що Хом’як далеко не найкрасивіша, нескладна і мегапопулярна гора, можливість за один день вийти на вершину і повернутись назад – робить її одночасно і попсовою, але через попсовість і доступність є дуже позитивною альтернативою проведення вихідних для людей, які ніколи в гори не ходили. Хоча в гори я ходжу не перший рік, але і цей раз (за доброї погоди) був особливим: гори такі є, як не крути. Навіть 100 разів вилізай на одну гору, але 101-ший все одно чимось здивує. Дійсно радий від того, що хоча б на день, але все ж вибрався з квартири походити чудовими Карпатами.