Щойно приїхав.
Не думав, що буду приємно вражений після другого дня перманентного мозкового штурму: вчора в Києві, а сьогодні в Рівному.
Досить невимушено, проте трохи награно, відбувалась "оцінка" нашого психологічного бекграунду. Робота в групах по 6 осіб, придумування презентацій, тести а-ля закінчити речення чи домалювати частину картинки... Через конспіративний характер того всього не буду детально описувати, ібо навіть фотографувати не дозволили. Порівнюючи з вчорашнім конкурсом у столиці, цей мені видався об'єктивнішим. По-перше, наукові роботи оцінювали фахівці (принаймні так говорять організатори), по-друге, інформування краще, а по-третє, ці тренінги (термін певне не коректний по відношенню до того, що відбувалось, але в силу свого обмеженого тезаурусу назву це так), як на мене, давали змогу краще оцінити учасників. Безперечно, елемент конкурентності був, багато людей говорили фразами, які завчили на пам'ять, хтось зі шкіри ліз аби себе поводити для нього/неї неприродньо. То все було видно і дуже навіть яскраво, але чи побачили це психологи, які проводили заняття? Думаю так, зрештою їм гроші платять за це.
У групі зі мною була гарна дівчина з Донецька! Аня звати. Говорила дуже доброю українською. Я попри свою застереотипізованість спочатку не хотів сприймати вербального потоку з її боку, але під кінець таки почав це робити. Кажуть, думку про якесь суспільство треба формувати після спілкування з багатьма представниками, багато читати різної літератури аби бачення не було однобічним. У моєму ж випадку стереотип щодо східної України формувався якраз цим шляхом, але самому ж дивно, що лише через спілкування з однією особою, почав іншими очима дивитись на цю проблему. Отакі вони - жінки :).