Колись у нас в газеті була дискусія а-ля чи має право журналіст висловлювати свою громадянську позицію, а не тільки інформувати про події. Пізніше ми робили опитування на сайті про те, чи може коментатор, наприклад футбольного матчу, вболівати за якусь із команд. Більше 1000-чі відвідувачів сайту проголосували за варіант "Так, якщо це національна збірна". Свій голос під тим варіантом залишив і я. BBC, наприклад, у своїй редакційній політиці тяжіє до об'єктивності і будь-яка претензія на відстоювання певної позиції є неприпустимою (але практика показує, що це лише декларативні речі, які записані на сайті і, можливо, висять роздрукованими у кожного з працівників над столом, бо є прецеденти недавніх скандалів...). Але я до того, що скандал з упередженістю BBC - швидше винятки ніж правило, Великобританія як країна сформована вже дуже давно, а британська політична нація - чи не найдавніша у світі. У них далеко не наші проблеми, але через наші вони пройшли купу років тому у тому числі і завдяки роботі ЗМІ, які ризикували підтримувати якісь течії і рухи. 

У західних умовах журналістика може виконувати лише функцію інформування населення і не займатись пропагуванням здорового українського для самих українців...

Хтось говорив (чи не ТНМК?), що у 2004 році з утисків свободи слова розпочалась революція, а у 2012 - може змінитись влада. Не думаю, що так буде, але бекграунд - не найгірший, щоправда апріорі заангажований політичною одноманітністю.