Recent Posts

Блог переїхав. Відтепер за оновленнями стежте за адресою artemioz.info

This blog has moved to a new location. For updates please see artemioz.info

Канадська хроніка

7 вересня, неділя.

Попередні дні особливо нічим не відрізнялися від попередніх. Як завжди цікаві сюрпризи, зустрічі і те де. У п’ятницю відсвяткували день народження Жана-Француза і Віталіка у піцерії. Вчора, тобто в суботу, мали потлак-дінер, тобто вечеря, на яку кожен приносить приготовлену власноруч їжу. Я зготував картоплю (тушену), а Тейлор салат. Хост-мама відвезла нас у приміщення де і відбувався «прийом їжі». Була тут також і хост-сестра, яку дуууже сподобали собі українські хлопці і навіть деякі дівчата. Опісля вечері грали у настільний футбол, волейбол, теніс тощо. Перед власне вечерею грали у футбол на полі. Позабивавши трохи м’чів, проте відчуваючи свою неможливість добре грати у футбол, пішли кулінарити...
Неділя. 6 ранку, Артем встає з ліжка аби поїхати на рибалку в океан з Джеремі – хост-татом двох дівчат-учасниць. Дуууууже крутий чувак, японець зканадизований, проте довге волосся, рокерське минуле залишили відбиток на його сприйнятті світу :). Тим не менше о 7.30 я і ще 6 учасників програми на «міні-кораблі» батька Джеремі, який він реставрував власноруч, розбиваючи хвилі прямували до своєї мети... Густий туман не давав змоги бачити далі 5-8 метрів, проте надсучасні прибори навігації всередині яхти дозволили успішно добратись до цілі :) півтори години плавання, прогресування морської хвороби у Віталіка, розмови ні про що... небо голубе, туману немає, гачки на глибині 200 метрів і... перші покльовки. Халібут – англійською це означає камбала. Але не проста, а мальок!!! Мальок – 5 кг. Дуже думали чи залишати таку маленьку рибу чи «хай плаває». Після викидання «за борт» декількох кілограмових особин і редфіш – тобто якогось монстра-риби, який вдалося двічі піймати у тихих водах тавтологічного океану, рибу. Спочатку Віталік, потім Кріс, потім Жан-Франсуа, а згодом і я витягнули 4 рибинки. Відчуваєш себе рибаком, коли тягнеш таке здоровенне тіло. До того часу рибу такого розміру бачив лише по телевізору, в акваріумах і на картинках, а тут доводиться прикладати чимало зусиль аби витягнути рибку. Круто і незабутньо! Відритий океан, гори і острови з іншого боку, добра погода справили дійсно незубутні враження про рибалку. Під кінець того заняття на горизонті почали з’являтися кити! Величенькі і близенько. Зробивши близько 200 кадрів фотоапаратом, який, здавалось, змучився від постійного тиснення пальців, відчувши всю насолоду тієї подорожі, дня, можливості, розумієш, що варто було стільки часу провести в кріслі літака, автобуса, яхти, аби побачити ЦЕ!. Крім того всього бачили дельфінів. Дууууже круто.

Поділитись:

Інфа

Artem Zhukov

Люблю подорожі, гори, фотографію, гітару, Пласт, ровер

comments powered by HyperComments