Recent Posts

Блог переїхав. Відтепер за оновленнями стежте за адресою artemioz.info

This blog has moved to a new location. For updates please see artemioz.info

Реанімовую блог

Останній допис на блозі, як виявилось, був ще півроку тому. Чекав нагоди, аби знову почати писати сюди, але зважаючи на певні обставини просто не вистачає часу. Тим не менше, нещодавно їздив у Японію на запрошення Посольства і тепер маю декілька опублікованих матеріалів, з яких й розпочну "реанімацію"...

Перед поїздкою, взяв інтерв'ю у пана Посла Тоічі САКАТА
---

САКАТА Тоічі: Завдяки ментальності та запозиченим технологіям ми виробили власну «марку»

У програмі японського уряду «Кроки Японії у подоланні наслідків східнояпонської катастрофи» братимуть участь десять журналістів зі світових ЗМІ. З України — «День»

Після аварії на АЕС у префектурі Фукусіма не минуло й 10 місяців, а експерти вже заявили про стабілізацію ситуації і нейтралізацію подальших шкідливих наслідків аварії. Нагадаємо, що тоді, у березні 2011 року, через сильний землетрус північно-східне узбережжя Японії було вщент зруйновано цунамі.
Досвід Японії у подоланні катастроф справді унікальний. Країна неодноразово доводила свою здатність виходити зі складних ситуацій не лише в найкоротші терміни, але й із найменшими втратами для своєї держави. Більше того, японці показують світові неоціненний приклад переосмислення принципів модернізації країни.
Очевидно, сьогодні Японії доводиться долати не лише технологічні та економічні наслідки березня 2011-го, а й іміджеві. Навряд чи Японія дозволить себе асоціювати із радіоактивним забрудненням. З ініціативи уряду і Міністерства закордонних справ країни була розроблена спеціальна програма для закордонних журналістів — «Кроки Японії у подоланні наслідків східнояпонської катастрофи». Метою візиту десяти представників світових ЗМІ переважно з європейських країн (Франції, Італії, Іспанії, Швейцарії, Фінляндії та ін.) є ознайомитись із японською культурою і життям через досвід постраждалих районів північного сходу країни. Упродовж тижня журналісти відвідають Токіо, Осаку, Сендай — близьке до епіцентру землетрусу місто, культурні центри країни у різних префектурах. Окрім брифінгів із керівництвом японського уряду, Міністерством закордонних справ, також відбудуться зустрічі та неформальне спілкування з культурними лідерами та підприємцями Японії.

Про особливості подолання березневої катастрофи та роль журналістики у цьому, виклики сьогодення та про те, що очікує від програми японська сторона, в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні пан САКАТА Тоічі.

«... НЕ ВАРТО НЕДООЦІНЮВАТИ ПОТУЖНІСТЬ ПРИРОДИ»

— Світ із захопленням спостерігав, як Японія долає наслідки землетрусу, що спіткав країну в березні 2011 року. Після катастрофи на АЕС «Фукусіма» перед Японією постали проблеми, подібні до українських після вибуху на Чорнобильській АЕС 1986 року. На якій стадії відновлення перебуває країна сьогодні?

— Насамперед, дозвольте подякувати українському народові й уряду України за значну допомогу у подоланні наслідків катастрофи у березні минулого року. За 10 місяців, які минули після катастрофи, Японія далеко просунулася у нормалізації ситуації. У середині грудня минулого року прем’єр-міністр Японії пан Нода Йосіхіко оголосив, що стан АЕС «Фукусіма-1» стабільний, і немає загрози наступного викиду радіоактивних речовин. Тому наразі ключовим завданням для Японії є, насамперед, подолання наслідків катастрофи навколо станції і в прилеглих районах.

— Які уроки катастрофи для Японії та світу?

— На мою думку, потужність природної стихії взагалі перевищує межі людського розуміння і вражає своєю масштабністю. Науково й технологічно потужність природної стихії неможливо було передбачити. Тому японському суспільству і всьому світу потрібно ще серйозніше і уважніше ставитися до природи навколо нас.

Після землетрусу і цунамі аварійна система АЕС, як було передбачено, спрацювала і реактори припинили свою роботу. Але потім через потужне цунамі припинилося й електропостачання ззовні, що вивело з ладу всю систему. Таким чином, неполадки у системі призвели до серйозної аварії. Висновок у цій ситуації лише один — не варто недооцінювати потужність природи.

Сьогодні ще слід зрозуміти, чи справді оператори достатньо зробили у сфері технології та управління для того, аби уникнути аварії. Зараз у Японії ведеться дискусія, чи достатнім був рівень оперативності у керівництва станції. Ми повинні якомога швидше знайти відповіді на ці запитання та показати всьому світові, як саме потрібно ставитися до проблем атомної енергетики.

Із постраждалих регіонів спочатку було евакуйовано приблизно 100 тисяч людей. У мене особисто є сумніви щодо того, чи на належному рівні був відпрацьований план евакуації. Гадаю, такі тренування потрібно проводити регулярно, аби збільшити ефективність евакуації населення із проблемних зон. Також надалі треба продовжувати медичне обстеження людей, які проживають у притулках і поблизу АЕС.

Але, на щастя, поки що немає жодних загиблих чи хворих через аварію на АЕС, що і є свідченням успішно реалізованого комплексу заходів щодо нейтралізації впливу катастрофи.

— Очевидно, друкована преса відіграє у житті японців колосальну роль не лише як засіб отримання інформації, але й як об’єднуючий чинник суспільства. Яка роль журналістики у становленні країни і відбудові після катастрофи?

— Японська преса зазвичай ставиться критично до влади. Саме тому, на мою думку, після аварії журналісти намагалися якомога швидше публікувати відомості про те, що сталося на АЕС і навколо неї: який рівень радіації у кожному з районів, які заходи вживаються владою для подолання наслідків катастрофи тощо.

Основна мета журналістів була — якомога раніше і точніше опублікувати всі факти про аварію. Це робилося для того, аби дати населенню матеріал, який можна самостійно проаналізувати і над яким подискутувати на майбутнє. Через аварію на «Фукусіма-1» відбулася критична дискусія у мас-медіа, ключова ідея якої: чи достатньо швидко й ефективно японська влада подавала матеріали, що стосувалися аварії. Це мало істотний вплив на японську владу, внаслідок чого журналісти почали оперативно й точно отримувати останні дані про ситуацію на АЕС і навколо неї. У цьому сенсі японські мас-медіа відігравали важливу роль у подоланні наслідків катастрофи.

«ЖУРНАЛІСТИ МАЮТЬ ПУБЛІКУВАТИ ЛИШЕ ТОЧНУ І ЯКІСНУ ІНФОРМАЦІЮ...»

— Тиражі японських щоденних газет рекордні у світі: понад мільйон на номер. Як кількість співвідноситься з якістю і як їм вдається утримувати довіру такої великої аудиторії?

— Я знаю кілька провідних газетних компаній, кожна з яких друкує приблизно 7—8 мільйонів газет кожного дня. Звісно, зважаючи на це, за кількістю друкованої преси Японія є лідером серед інших країн. Але водночас компанії, які випускають газети, несуть дуже велику відповідальність перед своєю країною і населенням, тому що вони мають великий вплив. Журналісти мають публікувати лише точну і якісну інформацію, аби країна добре розвивалася і рухалася у правильному напрямку.

— Після подорожі до Японії головний редактор газети «День» Лариса Івшина запропонувала українцям формулу успіху японців «Ідентичність плюс модернізація». Як японцям вдалося викристалізувати вміння поєднувати традиції, культурний фундамент, історію із сучасними процесами й новітніми технологіями?

— Ви могли помітити на стіні в кабінеті картину — це храм Кійомідзу, розташований у Кіото. У ньому — душа японського народу через його традиційну архітектуру. Цей дерев’яний храм будувався на початку XVII сторіччя, але традиції архітектури передалися і сучасному поколінню японців. Зберігати технологію будівництва й архітектурні традиції — те ж саме, що зберігати ментальність народу з давнього часу до сьогодні. Основні ментальні риси японців — терпимість, координованість, працездатність тощо, які властиві духовному світу самураїв, — допомогли японській економіці так швидко розвинутися після поразки у Другій світовій війні. Ми перейняли частину технологій у Європи та США, але додали свою цінність до кожного з елементів, завдяки чому виробили свою особливу «марку». Японці досі бережуть та виховують у собі особливості традиційної ментальності своїх предків.

«ВАЖЛИВО, ЩОБ КОЖНА КРАЇНА НЕ ЗАЧИНЯЛА ДВЕРЕЙ ДЛЯ ДІАЛОГУ ЗАРАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ СПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ»

— Якими ви бачите головні виклики сьогодення для Японії та світу? Чи є рецепти їхнього подолання?


— Сьогодні, проблеми у сферах економіки, енергетики та захисту довкілля, які впливають на розвиток будь-якої країни, стали глобальним завданням. Для їх вирішення необхідно політичне рішення. Саме вони є спільними викликами для всього світу. У цьому контексті, важливо, щоб кожна країна не зачиняла дверей для діалогу заради реалізації спільних інтересів.

Поки що пріоритетним для нас є подолання наслідків катастрофи. Уряд тричі впродовж минулого року ухвалював рішення про прийняття додаткового бюджету у розмірі 18 000 млрд єн (близько 230 млрд доларів США). Економічна криза у Европі негативно впливає не лише на Японію, але й на весь світ, тому важливо піднімати рівень економіки країни у 2012 році. Передбачається, що наступного бюджетного року (з квітня) реальний темп економічного зростання Японії становитиме 2,2%. Ця цифра невелика, порівняно з показниками інших країн, які активно розвиваються, але показова. Я особисто сподіваюся, що такий прогноз буде успішно реалізований. Водночас вирішення боргових проблем є актуальним завданням для Японії. Довгострокове завдання для Японії — подолання старіння населення. Зменшується рівень народжуваності і збільшується кількість людей пенсійного віку. Це означає, що потрібно збільшувати видатки на соціальне забезпечення й, відповідно, підвищувати податки для компаній і громадян. Щодо економіки, то також проблематичним є підвищення курсу ієни відповідно до інших світових валют. До речі, Японію називають не тільки економічно та технологічно розвиненою країною, але й країною, яка має досвід у подоланні нових проблем у своєму розвиткові.

— На хвилі популяризації японської культури вже звичними для європейців і українців, зокрема, стали традиційна японська кухня, елементи дизайну, бойові мистецтва тощо. На вашу думку, які цінності чи культурні особливості українців можуть бути важливими для японського суспільства?

— Важливо, щоб надалі відбувався культурний обмін між нашими країнами, відбувалася активніша співпраця у діловій і технологічній галузах, щоб ще більше японців приїжджали до України, наші бізнесмени здійснювали інвестиції у вашу економіку, а туристи з України відвідували Японію. Якщо взаємне спілкування активізується, тоді японці зі свого боку матимуть можливість більше дізнатися про привабливість України. Це безпосередньо стосується і моєї ролі як посла Японії в Україні, і я намагатимусь активізувати спілкування між нашими країнами.

«УКРАЇНА ДУЖЕ ШВИДКО НАЗДОЖЕНЕ РОЗВИНЕНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ КРАЇНИ»

— Ви в Україні не так давно. Якими були ваші перші враження від країни?


— Я приїхав до України лише три місяці тому і відразу помітив схожість вашої країни з Японією. У Києві збереглося дуже багато традиційної архітектури, у той же час багато українців намагаються модернізовувати свою країну і переймати досвід європейців. На схожий крок свого часу пішли японці. Україна, як на мене, дуже швидко наздожене розвинені європейські країни.

Ще один момент, який поєднує японців і українців, — це увага і спілкування з близькими людьми. Коли стається нещастя, українці дуже згуртовані і тепло приймають одне одного.

— Своє ставлення до політичної ситуації в Україні висловили США, Європа, Росія. Японія не робила жодних політичних заяв. Яка ваша думка щодо того, що відбувається нині в українській політиці?

— У січні минулого року, під час візиту Президента Януковича до Японії, було підписано спільну японсько-українську заяву. У ній зазначено, що обидві країни задля успішного розвитку двосторонніх відносин повинні дотримуватися принципів демократії. Я сподіваюся, що українська влада не відходитиме від задекларованих принципів. Адже без довіри населення до політиків неможливо змінювати країну. Разом із населенням українська влада має обміркувати, яка політика буде прийнятною для всіх громадян країни. Й обов’язково потрібна стабільність у політиці, адже за її відсутності немає й економічного розвитку.

«...МИ ХОЧЕМО, ЩОБ ЗНИКЛО НЕПОРОЗУМІННЯ ЩОДО БЕЗПЕКИ В ЯПОНІЇ»

— Чого японська сторона очікує від програми «Кроки Японії у подоланні наслідків східнояпонської катастрофи» і від роботи іноземних журналістів у країні?

— Основна мета програми — дати можливість журналістам дізнатися більше про реальну ситуацію в Японії сьогодні, й по завершенні програми, через свої статті розповісти про неї у своїх країнах.

— Про що саме японці прагнуть повідомити світові?

— Як відомо, через катастрофу в березні минулого року відбувся викид радіоактивних речовин навколо АЕС і поширилося занепокоєння стосовно екологічної ситуації в Японії. Уряд намагається подолати кризу. Наразі загрози через викиди радіації немає. Минулого року кількість туристів до Японії суттєво зменшилася, також катастрофа негативно вплинула на бізнес-спілкування. Сьогодні ситуація стабілізується. Тому ми хочемо, щоб стабілізувалося і спілкування Японії зі світом, і також зникло непорозуміння щодо безпеки в Японії. Я сподіваюся, що завдяки програмі інші країни будуть набагато краще й точніше інформовані щодо справжнього стану речей у Японії.




Поділитись:

Інфа

Artem Zhukov

Люблю подорожі, гори, фотографію, гітару, Пласт, ровер

comments powered by HyperComments