Де робили незалежність і підписували конституцію США (старе місто Філадельфії)

Unknown 26.4.14 історія , незалежність , подорожі , США , фото Edit

Зараз вийде трохи "історичний" пост про Америку. Як ножем по червоному диплому історика, але нижче даватиму цитати з Вікі (соромно дивитись в очі викладачам). Філадельфія - перше місто, куди я втрапив під час своєї подорожі Америкою і, чесно пишучи, за інших обставин навряд чи включив би його до списку "places to visit". Щасливий, що маю там прекрасних друзів, які собі на голову наполягли, аби заїхав до них на кілька днів. І, знаєте, не лише друзі у мене прекрасні, але й місто пречудове :). Дякую Богдану й Оленці за першу столицю США :)))

Офтоп: маю надію всі бачили попередній неісторичний пост про нічний Манхеттен :)

Філадельфія — місто у штаті Пенсильванія, перша столиця США. Саме тут було проголошено в 1776 році незалежність американських колоній від Британської корони. За різними даними, українців у Філадельфії проживає від 35 до 40 тисяч.

Найперше я пішов дивитися на Дзвін Свободи (Liberty Bell) - один з головних символів американської боротьби за незалежність від Великобританії - його дзвін скликав жителів міста на оголошення Декларації незалежності Другим континентальним конгресом 8 липня 1776. Свою назву отримав в 1837 році, після того, як став символом руху аболіціоністів (рух за скасування рабства).

Читайте також: Trip'ЧиК. Філадельфія (Хмародери)

А потім кілька разів ходив ось цими вулицями

...і не наважувався таки стати в чергу в Independence Hall.

Читайте також: Дощового дня з міської ратуші Філадельфії

Через кілька днів совість почала гризти вище горла і мало не загризла після почутого діалогу між парою ортодоксально американських пенсіонерів, які говорили про 80 років життя і мрію хоча б раз зайти в зал Незалежності... Помислив, вирішив, що таку нагоду втрачати не пасує.

АААА, екскурсовод просто виносить. Таке враження, що вони всі закінчують театральні курси на Бродвеї, перед тим як людям розказувати про історію. Направду дуже захоплює.

У цьому залі "судили" короля. Заочно, звісно, але все дійсто тривало упродовж з'їзду депутатів від 13 американських колоній Великобританії, відомого як Другий Континентальний конгрес (10 травня 1775 - 1 березня 1781).

У роботі другого Континентального Конгресу брали участь 65 депутатів від всіх американських колоній, хоча представники від Джорджії приєдналися до Конгресу тільки 20 липня. Фактично другий Континентальний конгрес взяв на себе роль національного уряду в ході Війни за незалежність США .

14 липня 1775 Конгрес прийняв рішення про створення Континентальної армії і призначив Джорджа Вашингтона головнокомандувачем американським військом.

10 травня 1776 Конгрес видав резолюцію, за якою будь-якій колонії, яка не має уряду, слід було сформувати його.

Джон Трамбулл. Декларація незалежності, 1817-19

15 травня 1776 Конгрес видав преамбулу, в якій пропонувалося відмовитися від клятви вірності англійській короні (фото з попереднього залу).

4 липня 1776 року була підписана Декларація Незалежності, яка стала найважливішим документом, виробленим в ході роботи конгресу. Декларація незалежності стала першим документом, в якому колонії називалися як «Сполучені Штати Америки».

15 листопада 1777 були видані «Статті Конфедерації», які стали першим конституційним документом Сполучених Штатів.

Тут сиділи делегати від штатів.

Згодом тут же, 17 вересня 1787 на Конституційному Конвенті у Філадельфії прийняли і згодом ратифіковали всіма тринадцятьма існуючими тоді американськими штатами Конституцію США.

За час дії Конституції були прийняті двадцять сім поправок, які є її невід'ємною частиною.

В основі Конституції США лежить принцип поділу влади між законодавчою (конгрес), виконавчою (президент) і судовою (верховний суд і нижчі суди) гілками. Штатам США даються широкі права в галузі законодавства.

На стінах Liberty Hall такі прикольні картини з доступними "штрихами" з американської історії. Пишуть про все, у т.ч. неприємну для американців тему рабовласнцтва чорношкірих.

Одразу поруч афроамериканці мають традиційну пообідню сієсту.

А ще у Філадельфії жив (хай простять мене американці) "чувак зі стодоларової купюри". Політичний діяч, дипломат, вчений, винахідник, журналіст, видавець, один з лідерів війни за незалежність США, один із розробників дизайну Великий Державної Печатки США Бенджамін Франклін тут помер.

...Але перед тим зробив чимало для американської державності, наприклад, як пише Вікіпедії, він єдиний з батьків-засновників скріпив своїм підписом всі три найважливіших історичних документа, що лежать в основі утворення Сполучених Штатів Америки як незалежної держави: Декларацію незалежності США, Конституцію США і Версальський мирний договір 1783 (Другий Паризький мирний договір), який формально завершив війну за незалежність тринадцяти британських колоній у Північній Америці від Великобританії. Портрет Франкліна могли бачити на стодоларовій купюрі 2 роки після катастрофи на Титаніку, а саме з 1914 року.