- "Слава Україні", - говорю проходячи жіночок, які фотографують ветерана з букетом гвоздик
- "Да пошел ты, ******, со своими героями!"
- "Героям сала, у**д бандеровский", - відповідають жіночки люто, очевидно, прийнявши мене за такого ненависного їм фінансованого госдепом екстреміста...
9 травня цього року інше. Багато людей поначіпляли собі маки (як роблять у Європі), все менше говорять про "перемогу" у війні, обмежуючись терміном "вшанування пам'яті", у регіонах майже нема урочистостей з нагоди свята, а справді ветеранів залишилось вже дуже небагато. Попри все, як би не хотілось, але адептів радянського таки більше. Чого так є і як з цим боротись - завдання серйозних ЗМІ, інститутів національної пам'яті тощо, але що мені взагалі не вкладається в мозѓах - як можна тішитись і святкувати (а в центрі Києва таких було чимало), коли на сході гинуть люди?
- "Да пошел ты, ******, со своими героями!"
- "Героям сала, у**д бандеровский", - відповідають жіночки люто, очевидно, прийнявши мене за такого ненависного їм фінансованого госдепом екстреміста...
9 травня цього року інше. Багато людей поначіпляли собі маки (як роблять у Європі), все менше говорять про "перемогу" у війні, обмежуючись терміном "вшанування пам'яті", у регіонах майже нема урочистостей з нагоди свята, а справді ветеранів залишилось вже дуже небагато. Попри все, як би не хотілось, але адептів радянського таки більше. Чого так є і як з цим боротись - завдання серйозних ЗМІ, інститутів національної пам'яті тощо, але що мені взагалі не вкладається в мозѓах - як можна тішитись і святкувати (а в центрі Києва таких було чимало), коли на сході гинуть люди?
Вранці в редакцію приїжджали дуже серйозні дядьки з МВС, які брали участь у бойових діях з сепаратистами на сході. Після інтерв'ю поїхали з редактором суспільства пані Семенченко (на фото) на Арсенальну покласти квіти і пофотографувати...
Цьогоріч в тренді - пілотка і червоний прапорець "9 мая".
Квітів порівняно з минулими роками біля "вічного вогню" у Парку Слави чомусь менше...
Цю жінку неодноразово бачив на різних фото, але ніяк не згадаю у зв'язку з чим
У когось свято
Припускаю, пані в білому - мама дівчинки в пілотці.
Мені відверто дуже шкода, що діти стають заручниками міфів через недалекість своїх батьків. Але нема на то ради, поки врешті люди не навчаться читати (звісно, не лише це).
Не всі, до речі, зі георгіївськими стрічками чи маками. Є й без розпізнавальних знаків...
Окрім неприємного казусу зі мною, загалом громадськість дуже толерантна
До речі, міліції в районі Арсенальної дуже багато, так само як і самооборони і інших організацій.
Цей молодий чоловік, ймовірно, не сильно тішиться :).
А цей мужчина - поп-зірка?
Цікаво так: на сцені військовий хор і танці в шароварах, на бекраунді вітають "зі святом перемоги". Оксюморон якийсь
Ну а що представники цієї національності про 9 травня в СРСР знають?
Потім пішли на Майдан, де обстановка рівно протилежна побаченому раніше біля "Родіни-матєрі"
Крим - наш, однозначно
Що я знаю напевно - незалежно від тривалості війни з Росією, анексії Криму і псевдореферендумів, нам працювати, ймовірно, треба ще не десять і не двадцять років... Єдине, що тішить, тепер від діяльності реально видно ефект :).
Blogger Comment
Facebook Comment