Блог переїхав. Відтепер за оновленнями стежте за адресою artemioz.info
This blog has moved to a new location. For updates please see artemioz.info
Про сьогоднішню ходу дуже добре написав Ігор, а Коля і Артьом (не я) зробив як завжди пречудовий фоторепортаж. Його одразу раджу читати за лінком –
«Дух Європи зараз в Україні». Позавчора на Майдані я був вже після всього офіціозу і кілька фото є тут –
Київ роком пізніше (20 лютого 2015-го). Сьогодні за менш ніж годину чогось конструктивного зняти не вдалось, але зате взяв участь в ході.
У Фейсбуці розгорілась не на жарт дибільна дискусія щодо того, чи треба йти нині на Майдан. Хтось писав, що не гідно дивитись в очі родичам Небесної сотні, бо ми і досі живемо не в тій країні, за яку померли Герої. Президент же нагородив орденами посмертно учасників Євромайдану і медалі отримали сьогодні батьки у Мистецькому арсеналі. Я ж одразу після праці поїхав на Майдан і був, що називається confused. Десь місяць після Майдану візити туди викликали дуже однозначні й сентиментальні відчуття. Потім якось притихло. А зараз знову...
Гарний фоторепортаж можна глянути
за цим лінком.
У неділю втрапив на цікаву виставку, організовану діаспорою з приводу Євромайдану. Нижче - кілька фото і пряма мова від організатора.
Тієї суботи ввечері мав зустріч з іноземним колегою, але перед тим пройшовся кількома центральними вулицями Києва, де упродовж останніх 3 місяців відбувались події, що й досі змінюють нашу країну. Це було після активних боїв на Грушевського, але в час т.зв. "перемир'я", коли вв-шники і беркутівці просто стояли по той бік барикад. Далі були сумнозвісні бої на Інститутській прямо біля Майдану (коли горіли "Профспілки"), потім стріляли снайпери... Тоді, здавалось, активної фази протистояння вже не буде, так само як і зараз здається, що конфлікт у Криму от-от закінчиться.
Направду дуже складно морально впоратись і прийняти події, які відбулися упродовж останніх трьох місяців. Ще складніше осмислювати дедуктивні комбінації того, що може відбутись у майбутньому: Крим - як одна з причин... Відчуття двоякі, бо ейфорії від "перемоги" нема, ібо є усвідомлення, що це лише одна зі сходинок. З іншого ж боку дуже тяжко усвідомити кількість смертей на Майдані, а особливо тому, що серед Героїв і тато мого близького друга Вови з Коломиї, а також 6 постраждалих пластунів, одному з яких відірвало руку... Казав один вельмиповажний пластун, що ці жертви заради нашого кращого завтра. Не секрет, але й важко миритися з думкою, що люди мерзли/вмирали, а ти сидів у теплому офісі по 14-15 годин без вихідних доносячи інформацію про ті події до сотень тисяч людей навколо. Чи співмірна жертва?
В Україні революція. Ні, мені якраз таки дуже ДО того, що відбувається в країні. Але колись обіцяв собі, що ніколи не писатиму в цьому блозі про політику, тому й не збираюсь :).
Вкотре намагаюсь актуалізувати блог і цього разу замінив дизайн. Сподіваюсь, таким він і залишиться хоча б на рік-два. Останній пост робив 3 місяці тому
після повернення з Болгарії, куди на кілька днів поїхав до батьків на море. Після того був у Китаї (пост з фото згодом), вчився фотографувати у студії і працював, а тому часу писати й не було. Хоча написане все одно ніхто не читає :).
Минулого тижня концерт ОЕ на Євромайдані зібрав, як пишуть ЗМІ, близько 200 тисяч людей. Так це чи ні, але дійство справді вражаюче.
Сет з усіма фотографіями на Флікрі - під лінком.
