Горгани-тріп - 2010
Домашня їжа і 13 годин сну – все чого треба для часткової рекреації організму після 4-ьох денного приємного виснаження в горах. Цього разу вони особливо вплинули на свідомість. Дивно, бо черговий похід таким би й залишився, без притаманних йому «кольорових» тонів когнітивних суперечностей, але чомусь не цього разу. Вже вкотре традиційна втеча подалі від урбанізованого світу не обійшлась без найнесподіваніших проявів рутинного континууму :).
Останнім часом похід в гори не був якоюсь мегаособливою подією. Як звичка, а часом як обов’язок організувати для пластунів 2-3-х денну мандрівку до карпатських вершин, обмежувалась технічним і фізичним подоланням пов’язаних з цим труднощів і як результат – купа вражень і сотні фотографій. Цього разу до фізичного, технічного і фотографічного додалась ще й потужна емоційна складова. Емоційна якраз у найнесподіваніших проявах :) і не обмежена психічною реакцією на фантастичні краєвиди чи складністю підйому/спуску з гір.
Останнім часом похід в гори не був якоюсь мегаособливою подією. Як звичка, а часом як обов’язок організувати для пластунів 2-3-х денну мандрівку до карпатських вершин, обмежувалась технічним і фізичним подоланням пов’язаних з цим труднощів і як результат – купа вражень і сотні фотографій. Цього разу до фізичного, технічного і фотографічного додалась ще й потужна емоційна складова. Емоційна якраз у найнесподіваніших проявах :) і не обмежена психічною реакцією на фантастичні краєвиди чи складністю підйому/спуску з гір.
