Блог переїхав. Відтепер за оновленнями стежте за адресою artemioz.info
This blog has moved to a new location. For updates please see artemioz.info
Щороку «Свято Весни» – перший у році триденний табір «Пласту» – відбувається у більшості осередків організації в Україні. Це символічний початок активного сезону, упродовж якого українські скаути частину літа проводять в наметових таборах. У програмі акції – традиційні пластові змагання з піонірки (в’язання вузлів), куховарення, картографії, табірництва, теренові ігри (квести), спортивні, мистецькі та інтелектуальні ігри тощо. Після приїзду в ліс кожен юнацький курінь (15-30 дітей) організовує побут на своїй території: розставляє намети, будує кухню, а також таборові споруди з дерева: вхідну браму, столи та ін. В кінці дня пластуни збираються навколо ватри – великого вогнища, де під супровід музичних інструментів співають українські пісні та представляють імпрези – театральні виступи.
25 квітня у Києві пластуни відзначили День пластової присяги - день народження організації. Вже 103-тій. Щороку ми проходимо головними площами міст в повних одностроях, з прапорами і під барабани. Цього разу перекрили рух на кількох вулицях від парку Шевченка до Михайлівської. За приблизними підрахунками сьогодні пластунів було більше 300-т.
Є в нас на Прикарпатті (та й у Карпатах, Галичині, на Волині...) традиція щопонеділка після Великодня обливатись водою. Іноді, як у Львові останніми роками, "схопити" відерко холодної протічної з третього поверху міг будь-хто і далеко не виключення, наприклад, старенький пенсіонер. Цього року все більш-менш пристойно – мер сам взявся організовувати атракцію. Як написала колега зі Львова: "а хто за воду платитиме?"...
 |
| Богдан Логвиненко розповідає про тривалі мандри, зокрема життя в Індонезії |
Кілька років тому під час однієї з
подорожей закордон задумав влаштувати вишкіл (тренінг) для
пластунів, де б досвідчені мандрівники розповіли про дешеві мандри світом. Маю щастя знати чимало справді легендарних особистостей, мандрівні історії яких вражають і мотивують водночас. Постійно виникали неплановані обставини, які відтерміновували ініціативу. Але світ не без добрий людей, що вміють дати стимул, а також допомогти в організації подібних атракцій. Власне далі текст з
Пластового порталу і кілька фото (дякую Славі за репортаж).
Нетипово активна неробоча субота. Побував на пластовому вишколі з летунства (самальоти), який організував курінь Чота Крилатих. Було гарно, але що найбільше здивувало – у Києві досі діють гуртки при школах/садках юних столярів/техніків/сантехніків/ЛЬОТЧИКІВ! На Оболоні при дитячому садку навіть є двоповерхова прибудова з великими макетами винищувачів/бомбардувальників часів молодості наших батьків. Можна посидіти в кабіні пілота, політати на симуляторах, одягнути парашут... Для мене то особливо дивно, бо в дитинстві й місті з позакласних активітетів були лише танці й карате (ну хіба музична школа ще), а про пришкільні гуртки я чув лише з розповідей про радянські часи й "прекрасність" ленінської юності. А тут кілька десятків справжніх комп'ютерів і диспетчерська імпровізована будка. Що ще треба для щасливого дитинства? Чота Крилатих (пластовий курінь) дуже молодці – деякі методики треба й собі перейняти на пропагандистське озброєння :).
Вкінці року прийнято підбивати підсумки зробленого/не зробленого. Насправді дуже добра традиція особливо в роботі, оскільки дає можливість оцінити прогрес і динаміку порівняно з роком минулим. Неабияк приємно, коли ККД праці, згідно зі статистикою, покращилося вдвічі (це про роботу). Незважаючи на Майдан, Крим і війну, 2014-тий видався досить продуктивним в багатьох сферах...
Перед
вшануванням пам'яті жертв голодоморів сходив на пластовий вишкіл, де люди з досвідом розповідали дітям як організувати прес-службу свого осередку, співпрацювати з медіа і т. д. До останнього часу не був певен, що вдастся туди сходити, але таки пішов. Щоправда, з лише з одним об'єктивом і лише на півтори години...
P.S. Лінк на альбом з усіма фотографіями з ВПР в самому низу :)
Минулого тижня провів
Три дні на пластовому таборі під Києвом, а на цих вихідних поїхали з Лісовочортівським товариством туди знову. У попередньому пості хотів дати хоча би приблизне уявлення чим є "Пласт" для тих, хто вперше бачить дітей в одностроях чи дорослих мужчин з капелюхами й орлиними перами на них. У цьому ж навпаки буде мало тексту.
Наслідуючи традицію попереднього допису,
спеціальний офтоп для пластунів: 130 фото архівом можна викачати за лінком, який знайдете в самому низу цього поста.
Востаннє на повноцінному пластовому таборі я був кілька років тому. Життя у столиці вносить корективи у плани й часто, з превеликим небажанням, змінює пріоритети. Таки дочекався можливості провести кілька днів під Києвом на окружному пластовому таборі. Про легенду й задум цьогорічної оказії №1 у пластовому житті напишу згодом в наступному пості (бо цих вихідних знову їду до діток), а наразі кілька фото й невеликий екскурс у пластове життя :).
Друга частина допису Київський окружний пластовий табір. Візит №2
Є у пластунів схильність організовувати для малих діток цікаві проекти. Цьогорічна "
Дивогонка" - це вже 7-мий такий змаг, метою якого, як пишуть в офіційному прес-релізі, є
розвиток та підтримки в дітей зацікавленості до їзди на велосипеді та пропаганда здорового способу життя, дбайливого ставлення до оточуючого середовища. Невід'ємною складовою велогонок є еко-акції з прибирання місця проведення велогонок силами волонтерів...
16 березня
був на з'їзді: вирішували глобальні для "Пласту" питання, голосували за провід і т.д. Дійство як зазавичай своєрідне, але іноді веселе й приємне, особливо тому, що приїхали Чорти зі Львова. Альбом із фото нижче під лінком, який під фотографіями :)
