Мені традиція обливатись пам'ятається ще з дитинства, щоправда останніх вже добрячих років 8 через релокейшн "на схід" (Острог, Київ) призабувається. Але! Київські пластуни активно практикують обливання і роблять це щороку в скансені "Пирогово" (музей просто неба південніше Києва).
Трохи більше про традицію почитайте нижче в уривках, які нахабно скопіював з першоджерела. А тим часом кілька фото антуражу.

У Пирогово я вперше і вражений насамперед масштабами музею. Регіональні особливості України на окремих шматках землі. Та навіть рельєф однаковий!

На парковці біля музею кілька сотень машин. Людей, відповідно, ще більше...

Дітки у вишиванках, батьки у святковому. Всі посміхаються і в такі моменти забуваєш, що в країні війна...

А діти!

Біля церкви поважні жіночки.

І дівчата.

Пластунки дислокувались на горбочку й займаються рукотворами. Кажуть, подарунки солдатам.

Географічно ми були на Закарпатті (або в Карпатах?). Тут є церква, в якій правилась служба.

Дочекаюсь коли розцвітуть дерева і спеціально втраплю сюди ще раз, нароблю фотографій і зроблю окремий фотопост, але наразі про традиції і пластунів :).

Перший тиждень після Великодня християни східного обряду називають Світлим. А перший день Світлого тижня, понеділок, за народними традиціями, – «обливаний» або «поливаний». У різних регіонах країни хлопці та дівчата обливають одне одного холодною водою, що символізує духовне очищення. А ще — якщо дівчину або хлопця сьогодні облити водою, вони будуть здоровими і щасливими. На Прикарпатті і в Карпатах вважають своєрідним жестом залицяння, коли неодружений юнак обливає дівчину, як свою обранку. Побутує вірування, що давній звичай обливання водою був конче необхідний для молодих людей, які прагнуть створити міцну сім’ю. Традиційно «поливаний» понеділок активно відзначають на заході України, проте останніми роками нагоду пообливатись також не оминають і у Києві…

Греко-католицькі священники особливо добрі люди. Стільки радості від, здавалось б, звичайних слів...

От і служба закінчилась. Іван із Ксенею тішаться і в очікуванні обливання й поствеликоднього понеділкового обіду.

А тут вже й почалося...




«Це велике свято для всього людства і особливо для українського народу, яке у складний час символізує відродження. Це чудо воскресіння сина Божого додає нам всім сил та віри в те, що Україна переможе, адже правда на нашому боці. Євреї святкували Пасху як День свободи. А свобода нам зараз дуже потрібна. Крім того, що ми святкуємо свято Христового воскресіння, як очищення від усіх гріхів і зародження нового життя, ми також святкуємо свободу – те, що можемо і хочемо здобути для українського народу. І з Божою поміччю йти в день завтрашній і боротися до кінця. Христос Воскрес!», – говорить учасник дійства Іван Пукіш.


«Поливаний понеділок відзначати в Пирогові – це вже як традиція. Сама атмосфера зобов’язує. Тут проводять гаївки багато інших організацій, і, звичайно ж, пластуни. Великдень всі святкують з родинами. А перший день після неділі Великодня – ми збираємося тут, щоб підтримати національні традиції», – впевнена пластунка Катерина Скороход.

Поповнення

«Сьогоднішній день – класний привіт вилізти з-за святкового столу, згуртуватися і зустрітися з друзями. Ми багато рухаємося, співаємо, танцюємо… Як того вимагають традиції. Загалом, у Києві «поливаний понеділок» не святкують масово. Цих традицій більше дотримуються у Львові та Івано-Франківську… але Пирогів – це сукупний образ України. Попри війну і складну ситуацію, треба підтримувати і відзначати національні та релігійні свята. Крім того, ми збираємо паски та харчі для АТО. Незважаючи на все треба жити», – переконана Олександра Петраускайте.



Серія №1

Серія №2


Серія №3: Фотосесія для дівчат


...яку нахабно перервали :).



Сушка

Пиріг

Понеділок видався вельми активним і неабияк продуктивним. Сонячна погода, купа посмішок і сотні світлих облич...