I fall in love with... Чернігівщина
Відверто, я ніколи не захоплювався красою України, яка на схід від Галичини й Карпат... допоки не переїхав вчитись в Острог. Взагалі ситуація з переїздом була дивна в екзистенційному сенсі (якщо такий термін сюди пасує), бо коли "варишся" в якомусь малому місті, географія твого перебування доволі обмежена. Ні, я таки багато подорожую і бачив чимало, але коли склались обставини на користь переїзду на Рівненщину, про яку я, певне, менше знав ніж про Луганщину, дуже поступово почав оцінювати деякі речі. Наприклад, що захід сонця на рівнинах не менш гарний, як на Бребенескулі, що річки Волині нічим не гірші за Прут чи Тису, а про степ і годі й говорити. Тих речей я не помічав до університету. Очевидно, до всіх метаморфоз треба бути готовим і треба час на їх прийняття/осмислення... Словом, Україна направду прекрасна! Щоправда вона величезна і з поганими дорогами, і так, тут немає прекрасних озер як в Rocky Mountains, великих каньйонів і прерій, ба! тут навіть немає асфальтованих доріжок для хайкінгу в горах :) Але тієї природної краси не менше і вона не гірша, просто інша :).
Нє, я не планував писати той патетичний вступ, а хотів лише запостити кілька фото з поїздки з ЛШЖ. Як завжди, такі акції проходять дуже незле і це вже мій другий виїзд на Чернігівщину (перший був, коли їхали робити панораму Батурина). Під лінком - добрий текст і гарні фото з поїздки, а нижче - кілька моїх невдалих ракурсів і поганооброблені jpg'и. Якщо коротко - були у Качанівці і Соколиному хуторі, а ті всі люди на фото - працівники, або школярі газети "День".
