Одного разу сидячи в інтернеті натрапив на блог одного дядька з Естонії. Він летів до Мілана, звідки поїздом TGV їхав до Берна - столиці Швейцарії. Я вже давно хотів туди втрапити, але якось ніколи грошей не вистачало і з візами українцям сьогодні нелегко. Тим не менше, більше місяця тому, спланував собі "глобальний" тур Європою із заїздом туди. Хоча спочатку серед пріорітетних міст були Париж, Барселона і Мадрид, але WizzAir та easyjet не надто низькі ціни запропонували на ті числа, тому купив квитки на рейси Варшава-Рим, Рим-Мілан, Мілан-Прага. До Варшави і з Праги буду їхати автобусом. Все це спланував аби потрапити до Берна.
9 днів тому на сайті французької залізниці, чи скоріше її відгалуження - компанії швидкісних поїздів TGV купив за 38 євро! квитки до омріяної Швейцарії. Єдиний мінус був той, що французи запропонували безальтернативний варіант доставки квитків традиційною поштою, хоча запевнили, що йтимуть вони не довше 7 днів. Зважаючи на те, що Укрпошті ще далеко до євростандартів, розумів, що навряд вони так швидко прийдуть, але все ж сподівався. Чекав би довше, але позаяк моє перебування в Коломиї лімітоване часом, бо треба здавати дипломну роботу, то боявся аби не довелось їхати до Острога без конверта з французьким штампом. Навіть маркером на поштовій скринці написав номер будинку :) який зафарбували робочі, які робили ремонт у під'їзді. А сьогодні навіть пішов на пошту аби запитати скільки часу зазвичай йдуть з-за кордону листи. Пані сказала, що орієнтовно 2 тижні. Я "розстроївся", але прийшов додому і сталось диво! Білий конверт адресований англійською мовою лежав у поштовій скринці. І все-таки Укрпошта цього разу не розчарувала...
О! УРА! або як я нарешті дочекався квитків з Франції
Інфа
Люблю подорожі, гори, фотографію, гітару, Пласт, ровер
Blogger Comment
Facebook Comment