«16 білих камазів заїхали в Україну; у Луганській області розстріляно колону переселенців; проросійські сепаратисти встигли заперечити свою причетність до обістрілу конвою...», - з телевізора над вивіскою із позначкою гейту говорить мила полячка. Спецвипуски з приводу України на польському телебаченні мало не щопівгодини, а їхні журналісти включаються як з «гарячої» межі на кордоні, так і з готелю «Україна», де позаду мужчини з мікрофоном нещодавно очищений від «залишенців» Майдан Незалежності...
Традиційно на рейс Візейра вже перед самою посадкою величезна черга. У таких випадках майже завжди всі голосно говорять і невдало жартують. Цього разу в черзі не так весело: хтось опустивши голову залишає відбитки пальців на сенсорних смартфонах заклавши ногу на ногу сидячи на незручних аеропортових кріслах, а хтось намагається вслухатись у слова полячки, яка все з того ж телевізора говорить про Україну. Один чоловік миттєво сховав свій російських паспорт, коли двоє українців раптово його помітили... Дивно, але такого "морального фону" мені ще не доводилось бачити. Зрештою, приводів радіти нині мало. Сьогодні я повернувся з вимушеної, але дуже вдалої, триденної мандрівки до Кракова.
Щоразу в Польщі мене найбільше дивує не архітектура чи культурні особливості, а те, як швидко змінюється країна. Не дуже пасує рахувати "в'їзди", але в Польщі за 15 років мені вдалось бувати добрих кілька десятків разів і завжди перше, що одразу помічаєш - прогрес із попереднього разу. Не лише прогрес інфраструктури, який, до слова, просто вражаючий. Мали щоправда й кілька неприємних моментів, про які згодом в наступних постах, але наразі про позитив :)
Краків - друге за величиною місто Польщі. Чимось дуже нагадує Львів (чи то Львів нагадує Краків…). Колись князівська резиденція, столиця Речі Посполитої (хто не знає, одна з найбільших держав у Європі XIV-XVI ст.). Тут є гарний замок Вавель, відомий Краківський універ, гарна східноєвропейська центральна площа з церквою, а під час Другої світової в Кракові, як і зрештою в цілій Польщі, жило багато євреїв…
Та ж ратуша, але з іншого боку
Гарні полячки в дивних архаїчних костюмах
Біля міського муру продають картини. Дорогувато трохи, але зате гарно
Досить багато безхатченків. Це мало змінилось з 90-х :(
У цю голову залізають діти і замість надувних кульок позують на камеру. Статуя називається "Зв'язаний ерос".
Тут робив перші повноцінні спроби таймлапсу на GoPro (буде окремий пост).
Пам'ятник Міцкевичу якраз посередині між Сукенніце (базар, будівля з торгівельними рядами) і Маріацьким костелом (Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Кракові).
На "площі-ринок" у Кракові повно дітей
Може так пощастило, але в серпні тут погода якась геть не літня. +18-+22, сонце/вітер/дощ і все на раз...
Краків - друге за величиною місто Польщі. Чимось дуже нагадує Львів (чи то Львів нагадує Краків…). Колись князівська резиденція, столиця Речі Посполитої (хто не знає, одна з найбільших держав у Європі XIV-XVI ст.). Тут є гарний замок Вавель, відомий Краківський універ, гарна східноєвропейська центральна площа з церквою, а під час Другої світової в Кракові, як і зрештою в цілій Польщі, жило багато євреїв…
Та ж ратуша, але з іншого боку
Гарні полячки в дивних архаїчних костюмах
Біля міського муру продають картини. Дорогувато трохи, але зате гарно
Досить багато безхатченків. Це мало змінилось з 90-х :(
У цю голову залізають діти і замість надувних кульок позують на камеру. Статуя називається "Зв'язаний ерос".
Тут робив перші повноцінні спроби таймлапсу на GoPro (буде окремий пост).
Пам'ятник Міцкевичу якраз посередині між Сукенніце (базар, будівля з торгівельними рядами) і Маріацьким костелом (Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Кракові).
На "площі-ринок" у Кракові повно дітей
Може так пощастило, але в серпні тут погода якась геть не літня. +18-+22, сонце/вітер/дощ і все на раз...
Дуже милі арки в Сукеніце
А ще багато коників, які сильно смердять
Нижче - замок Вавель. Ось що з того приводу пише Вікі:
Вавель (пол. Wawel, в перекладі з польської — пагорб) — замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові, стародавній столиці Польщі. Розташований на лівому березі річки Вісла. Має надзвичайне значення для історичної свідомості й самоідентифікації польського народу.
Річка Вісла з пагорба, на якому замок
Зараз там повно кафешок. До речі, ціни в Польщі досить-таки високі
У подвір'ї чимало туристів
...серед них і українці :).
Такий дядько смішний! В нього "камізелька" (безрукавка) вся в прапорах. Ми так з Назаром подумали, що то нашивки країн, де він був. Може це й прикольно так у 80-ть ходити в такому наряді, але я б не ризикнув, певне :).
На одній зі стін замку такі милі таблички. Там і про Львів з Чернівцями є написи
Вулички типові східноєвропейські. Хай не кидають чоботами в мене культурологи і мистецтвознавці, але мені сильно подібна чеська і польська архітектури
Ще перед поїздкою Назар порадив мені глянути фільм «Список Шиндлера». Як виявилось, до релізу фільму у 1993 році в самому Кракові мало хто знав про німця Оскара Шиндлера, який, як стверджують, врятував кілька тисяч євреїв. Після того як Стівен Спілберг отримав своїх два «Оскара» за кращу режисуру і кращий фільм, а його команда забрала ще 5 статуеток, будівлю, де колись була фабрика емалі Шиндлера, відреставрували і тепер це обов’язкове для відвідин туристів місце поряд із краківським гетто. Взагалі тема єврейства тут неабияк «на вухах» може ще й тому, що кілька десятків кілометрів на південний схід місто Освенцим - колишнє німецьке місто Аушвіц, де за війни були кілька, якщо не найбільших, концтаборів. Про Аушвіц І і Аушвіц ІІ (Біркенау) у наступних постах детальніше.
Кавалок оригінальної стіни, яка обмежувала краківське гетто.
Такий-от сміливий меморіал жертвам гетто.
...а декому фотосесію влаштовують :).
Офтоп:
Закордоном я здебільшого зупиняюсь у хостелах і часто розмови та дії іноземців про одне і те ж :). Наприклад, ЗАВЖДИ британці кажуть, що все дешево, ЗАВЖДИ в один із днів моїх відвідин у хостелі відбувається алковечір (іноземці називають це «дегустацією місцевих напоїв»). Цього разу пляшки Sobieski для двох американок/австралійки/норвежки вистачило рівно на 12 хвилин.
Закордоном я здебільшого зупиняюсь у хостелах і часто розмови та дії іноземців про одне і те ж :). Наприклад, ЗАВЖДИ британці кажуть, що все дешево, ЗАВЖДИ в один із днів моїх відвідин у хостелі відбувається алковечір (іноземці називають це «дегустацією місцевих напоїв»). Цього разу пляшки Sobieski для двох американок/австралійки/норвежки вистачило рівно на 12 хвилин.
А ще в подібних тріпах мультимовність - це очевидне правило. Говориш польською, англійською, російською (а по скайпу й українською) та й не задумуєшся, що може бути по-іншому. Те, що всі говорять англійською - це така ж норма, як сказати "дякую" в магазині продтоварів...
Раніше не особливо звертав увагу, але добра музика у всьому світі однакова. Маю на увазі те, що Pink Floyd, Led Zeppelin, Deep Purple, AC/DC, Queen, Ramones, The Beatles, Iron Maiden і т. д., і т. д., грає як в галіменькому пабі на задвірках Лондона, так і в модному ресторані 5-ти зіркового готеля в Токіо чи Пекіна.
Загалом Краків цікаве місто і точно вартує туди їхати. Атракції "з виїздом" - це наразі лише соляні шахти у селі Вєлічка (Kopalnia soli Wieliczka, The Wieliczka Salt Mine) і Аушвіц. Третім пунктом, як було написано на дошці оголошень в моєму хостелі, є "Pub Crawl" (із назви тут добре зрозуміло, що мається на увазі). Так виглядає, для іноземців західніше Німеччини мого віку, Польща ще досі найперше є місцем для алкорелаксу, але аж ніяк не культурною меккою.
Наступним буде пост про нічний Краків. Два ще наступніших - про Аушвіц і Біркенау. Далі буду постити "залишки" з Америки, а з наступного тижня - Швецію.
Як доїхати від аеропорту Катовіце до Кракова
Аеропорт, куди літає Віззейр, називається "Пижовіце". Громадським транспортом можна добратись до Катовіц і Кракова. Автобуси одразу навпроти виходу з терміналу А. До Катовіц їхати менше години (в місті автобус їде від автовокзалу). До Кракова можна доїхати бусом від Wizz Transfer (55 злотих), або бусами від компанії Matuszek. Друга опція дешевша (50 злотих), але немає вай-фаю :(. Позаяк їхати до Кракова близько 70 км, то на дорогу витратите мінімум 80 хв. Щодо ціни - як на мене вона невиправдано висока, бо це майже те саме, що від Лутона доїхати до Лондона. Ціни ті самі, а рівень життя в країнах ну дууууже різний.
Знайомтесь, Назар. Колись ми вчились разом в школі, а вже кілька тижнів Назар працює в Кракові. Програміст, 24 роки, одружений.
Blogger Comment
Facebook Comment